- висохлий
- —————————————————————————————ви́сохлийдієприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
висохлий — а, е. Дієприкм. акт. мин. ч. до висохти, висохнути … Український тлумачний словник
висохлий — [ви/сохлией] м. (на) лому / л ім, мн. л і … Орфоепічний словник української мови
асафетида — и, ж. Висохлий сік з різким запахом часнику, добувають з багаторічної зонтичної рослини ферули асафетиди … Український тлумачний словник
посохляний — а, е, діал. Висохлий, висхлий … Український тлумачний словник
спалений — а, е. 1) Дієприкм. пас. мин. ч. до спалити. || спа/лено, безос. присудк. сл. 2) у знач. прикм. Який зазнав дії вогню, сонця і т. ін.; обпалений, почорнілий. || Висохлий від спеки. || Дуже засмаглий. || Пересохлий від внутрішнього жару; вкритий… … Український тлумачний словник
сухий — а/, е/. 1) Який не просякся водою, не покрився вологою; не мокрий, не сирий. || З невеликою кількістю ґрунтової вологи. || у знач. ім. сухе/, хо/го, с. Сухе місце. || у знач. ім. сухе/, хо/го, с. Сухий одяг. •• До сухо/го досуха. Сиди/ть (опин … Український тлумачний словник
сухоліс — у, ч., зах. Висохлий ліс чи його частина … Український тлумачний словник
сухий — I (не мокрий, не вологий / який утратив вологу), висохлий, висхлий, засохлий; посохлий (про всіх / багатьох); підсохлий, просохлий (який частково втратив вологу); пересохлий (занадто сухий) II ▶ див. відмерлий, невиразний 4), нечулий … Словник синонімів української мови